Бібліотечні свята




ЗМІСТ

 

1. Посвята в читачі

2. Урок-екскурсія для учнів 1 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ

Вступне слово бібліотекаря.
- Любі першокласники, вчителі, гості. Рада вітати вас на нашому святі "Посвята в читачі". Нещодавно ви стали школярами, вперше переступили поріг нашої школи. Ви вже вивчили "Букварик" і настав час завітати до нашої шкільної бібліотеки. Бібліотека – це приміщення , де зібрані різноманітні книжки, це місце ви можете почитати цікаву книжку, або взяти її додому на деякий час. Діти, на сьогоднішньому святі, ми поговоримо з вами про книгу. Вона має для нас надзвичайне значення. її сторінки розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних учених, мандрівників, про зірки на небі і далекі планети, рослини і тварини, які оточують нас. Ви тільки почали говорити, як матері почали вас знайомити з книгами. Вони показували малюнки, читали казки, вірші.
1. Коли умієш сам читати –
Не треба мамі докучати,
До бабусі теж не треба йти:
"Ну, почитай, мовляв, хоч ти!"
2. Сестру просити теж не треба,
Щоб прочитала щось для тебе,
Ані благати, ні чекать,
А просто взяти й почитать.
Стук у двері.
Входить Буратіно.
Буратіно:
Добрий день, дорогі друзі! Я дуже радий зустрічі з Вами! Сьогодні ви станете читачами шкільної бібліотеки. Для вас відкриваються двері у чудовий світ "Книжкового королівства".
Бібліотекар:
Що ж то за королівство в якому не має королеви? Діти, а хочете ви познайомитись з Королевою книг?
Діти:
Хочемо.
(Звучить тиха мелодія. З’являється Королева книг.)
Королева книг:
Мої маленькі друзі, я дуже рада зустрічі з вами. Я – Королева книг, а це моє королівство. Ви хочете стати читачами мого королівства.
Діти:
Хочемо.
Королева книг:
Тоді вирушаємо в путь! Я познайомлю вас з мешканцями свого королівства. А щоб не заблукати в широких коридорах мого королівства, ви повинні назвати пароль, або чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть відгадки на наші загадки.
1.Не думає, не гадає, а інших навчає.
2.Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листочками, не людина, а говорить.
3.Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим,
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
4. Що мовчить, а розуму навчить?
Бібліотекар:
Ви відгадали загадки Королеви, настав час познайомити вас із мешканцями Книжкового Королівства.
(Звучить мелодія. Співає пісеньку Зайчик «Книга - наш найкращий друг»).
Заєць
Дорога нам книга кожна,
Нам без книг ніяк не можна,
Нам без книг ніяк не можна
Голоси дзвенять навкруг
А як часом книга хвора -
Значить в тім наша вина.
Ми її підклеїм швидко –
Враз одужає вона!
(З'являється щось незрозуміле, страшне, брудне. Це пошарпана Книга).
Заєць. Ой! Що це? Краще сховаюсь, а то в мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить.
Книга. Не бійся, Зайчику. Я - Книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, уже сил немає. Навіть сама ходити не можу. (Плаче).
Допоможи мені, Зайчику!
Заєць (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може, ти з Лисицею зустрілася чи в лапи Вовка потрапила? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.
Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько так мене скалічив. Ох і мучив він мене: поливав гарячим супом, загинав кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього. Зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду нещасна?
Заєць. Не журись, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може, він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика). Ведмедику!!! Ось Книга в біду потрапила, від хлопчиська втекла. їй допомогти треба, а як -я не знаю.
Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно везти тебе до «Книжкової лікарні». Там лікар тебе огляне, послухає, підклеїть і одягне в гарну обкладинку.
Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався. Адже у кожній школі, у кожній бібліотеці працює така «лікарня». Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Ходімо, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.
Лікар.
Я добрий Лікар Ай болить
І можу дать пораду:
Якщо вже дуже вам болить –
Допоможе Лікар Айболить.
Заєць. Добрий день, шановний Лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!
Лікар. Обов'язково! Шановна Книго, присядьте -но сюди. Що з вами трапилося?

Книга. Ой, дорогенький лікарю, у мене болить все тіло.
Лікар. Як же ви опинилися у такому стані?
Книга.
Лікарю, мені соромно перед класом,
Хазяїн мій обкладинки вирвав з м'ясом!
Та що обкладинки...
Вирвав сторінки, поробив з них кораблики,
Плоти та голубки.
Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою? Це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго. Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?
Книга. Хлопчисько, у якого я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слюнив пальці, коли листав сторінки. Тому я хочу звернутись до всіх діток, до кожної дівчинки і кожного хлопчика:
Я - Книга! Я - товариш твій!
Школярику, завжди мене жалій,
Чистенькою тобі приємна я,
Без бруду - подруга твоя.
Погану звичку ти зостав
І пальці більше не слюняв,
Завжди я твій найкращий друг,
Та тільки не для брудних рук.
Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку-медичну сестричку допомогти вам. (Кличе).
Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з Лікарем Айболитем Вас вилікуємо. Подивимось ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я собак так боюся.
Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка!
Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.
(З'являється Хлопчисько).
Хлопчисько. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще кілька разів забував її в саду. Ось і цього разу забув. Уночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати та й не знайшов. Втекла. Ви її не бачили?
Діти (з залу). їй роблять операцію у «Книж¬ковій лікарні»!
(З'являється Книга та Лікар Айболить).
Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд.
Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий Хлопчисько! Він, напевно, мене шукає.
Хлопчисько. А, ось де ти! Але чому ти так змінилась? А тепер пішла додому, бо мені без тебе сумно.
Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе! Вона знову може захворіти.
Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Та й до цього часу не знаєш правил поведінки з Книгою.
Хлопчисько. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і Лікарю, і всім дітям, які присутні в залі, що буду добре поводитись із Книгами. І взагалі, перестану бути поганиськом.
Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен зпам'ятати правила.
Діти, ви знаєте правила?
Діти (хором). Так.
Книга.
Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно перед іншими читачами.
Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою «лицем» донизу. Адже тобі не сподобалось би, якби з тобою так поводилися.
Не розмальовуй мене ручкою чи олівцем.
Якщо закінчив читати, але боїшся загубити сторінку, на якій зупинився, то поклади закладку, щоб я могла спокійно відпочити.
У сиру погоду загортай мене в чистий папір, тому що така погода для мене шкідлива.
Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я допоможу тобі стати щасливим.
Хлопчик. Так, я все зрозумів!
Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми з вами завжди будемо друзями.
Королева й Буратіно
А щоб ви не забували правила поводження з книгами, ми вам з Буратіно подаруємо пам’ятку, нехай вона завжди буде з вами, і шановні діти ви повинні дотримуватись їх.
( Звучить тиха мелодія. Королева й Буратіно вручають пам’ятки )
бережи книгу - свою чи бібліотечну;
перед тим як брати книгу, мий руки;
не згинай у книзі сторінок;
не роби на сторінках книг позначок чорнилом;не виривай сторінок;
не слинь пальці, коли перегортаєш сторінки;
бережи книгу від вогню чи вологи;
розірвану книгу підклей;
вчасно повертай книгу у бібліотеку. На неї чекають інші читачі.
Бібліотекар:
Це дуже сумна історія, але я запевняю, що діти першого класу ніколи не скривдять наших книг, знають багато казок. Любі першокласники, давайте покажемо нашій Королеві і Буратінові, що ви уважні читачі. А зараз проведемо невеличку вікторину. Я буду зачитувати уривки з казок, а ви повинні відгадати назву казки.
КАЗКОВА ВІКТОРИНА
1."Ой, а гарний який! І ріжки є, і хвостик. Молодець діду! Гарного Бичка зробив." ("Солом’яний Бичок").
2."Прибігли Мишенята, дивляться не нахваляться – от так Півник, от так молодець! Треба тепер тісто замісити та пироги спекти." ("Колосок") .
3."А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби та на землю, в двір, а з двору та за ворота, та й побіг, покотився дорогою". ("Колобок").
4."Лисичка до глечика, а голова не влазить. Вона туди, вона сюди, то попробує лапкою, то понюхає – нічого не виходить". ("Лисичка і Журавель").
5."Чуємо, чуємо, - та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском" ("Вовк та козенята").
6."Іван-Царенко як стрільне – загула стріла ні високо, ні низько, та й упала в болоті" ("Царівна Жаба").
7."Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обклали її пір’ячком і посадили туди качечку." ("Кривенька Качечка").
8."Увечері стомлена від роботи, вона лягати спати не в постіль, а долі, поряд із пічкою, на попелі. І тому, що була вона в попелі, в пилюці, брудна, сестри прозвали її …" ("Попелюшкою").
9."Ото, як підріс хлопчик, став просити батька: "Зробіть мені , тату, човник та весельце"" ("Івасик - Телесик" )
Бібліотекар:
Молодці, ви уважні читачі, справилися із цим завданням. А зараз далі знайомимось із героями книжкового королівства і переглянемо казочку "Коза -Дереза."
Казочка "Коза -Дереза."
Вистава за мотивами української народної казки «Коза-дереза»
Дійові особи: Казкарка, Коза, Жабка, Зайчик, Мошка, Лисичка.
На галявині між ялинками та деревами — прибрана в українському стилі казкова хатинка. В ній — пічка, на миснику — глечики, в куточку хатки — діжа.
Казкарка (виходить).
Казка склалася така:
З дому Кізка утекла.
Мандрувала вона скрізь,
І прийшла в зелений ліс.
(З-за кущів виходить Коза, нюхаючи квіти, розглядаючи дерева).
Коза.
Бачу, у кущах є хатка,
В ній незамкнені дверцятка.
Увійду мерщій у дім, (Заходить до хатки, обдивляється).
Тепло й затишно у нім.
Де ж господарі дбайливі?
Бач, і пічку натопили.
І зварили вже обід.
Скрізь попорались, як слід.
Казкарка. Раптом дивиться Коза (Коза підходить до діжки з тістом).
Коза.
Тістом повниться діжа!
А господаря нема.
Хліб спечу, мабуть, сама. (Коза ліпить пиріжки).
Казкарка.
Стала Кізонька до діла:
Пиріжечків наліпила,
Паляничок: напекла. (Коза обтрушує фартушок).
Коза. А тепер спочить пора! (Коза вмощується спати на печі).
Казкарка.
І заснула в теплій хатці,
На натопленій лежанці. (З 'являється Зайчик з кошиком).
А господар був у полі.
Зайчик.
Накопав там бараболі,
Бурячок знайшов, морквинку
Соковиту капустинку. (Показує овочі, підходячи до хатки).
Казкарка.
Все мерщій приніс до хатки.
Обтрусив дбайливо лап¬ки.
Й стало боязко Зайчаті:
Зайчик. Хто там хазяйнує в хаті? (Стрибає під музику Жабка).
Жабка. Ква-ква-ква.
Казкарка.
Стрибає Жабка й бачить: Зайчикова хатка.
Жабка.
Зайчику, чому сумуєш,
Не стрибаєш, все нудьгуєш?
Зайчик.
Як мені не сумувати? Звір-злодій забравсь до хати.
Жабка.
Я тобі допоможу,
Звіра з хати прожену.
Витри слізоньки, Зайчатку!
Ось постукаємо в хатку... (Стукають).
Дуже дивно — ква-ква-ква! В хатці злодіїв нема!( З'являється Лисичка). Казкарка.
Мимо двору йшла Лисичка
До струмочка по водичку.
Бачить: зайчикова хатка,
Біля неї Зайчик й Жабка.
Кинула відерця Лиска,
Підійшла до хатки близько. (Лисичка ставить відерця, підхо¬дить до хатки).
Лисичка.
Що тут трапилось, питаю,
Може, я в пригоді стану?
Казкарка. Зайчик плаче.
Зайчик.
Ой, Лисичко,
Звір забравсь в мою світличку!
Лисичка.
Зайчику, не плач, повір —
Не такий страшний той звір!
Підійду я до віконця,
Ой, та очі мружить сонце!
Я не бачу геть нічого!
Мабуть, там й нема нікого! (З'являється Мишка).
Мишка. У хатинці, справді, тиша.
Казкарка. Пропищала раптом Миша.
Мишка.
Почекайте тут хвилинку,
Я обнишпорю хатинку.
Казкарка.
Мить... й знайшла вона шпаринку
І потрапила в хатинку.
(Мишка вбігає в хатинку).
Мишка.
Бачу, он чиїсь копитця
Визирають з-під коритця.
І стирчать гостренькі ріжки,
Й тепла шубка, як у кішки.
Казкарка.
Мишка двері відчинила
І звірят у дім впустила. (Звірята заходять в хатинку).
В хатці затишно і чисто,
І згадав вухань про тісто.
Зайчик.
Я ж збирався на обід
Пиріжки пекти та хліб!
У кутку он діжка та,
Та чомусь вона пуста!(Підходить до діжки).
Казкарка.
Здивувалися звірятка —
Зайчик, Лиска, Мишка й Жабка.
Раптом чують: «Ме!» — з-за пічки.
Коза.
Я спекла вам палянички.
Пиріжечків наліпила
Й трохи в хаті відпочила.
Не сваріть мене, будь-ласка,
Так придумалася казка.
З нею я помандрувала,
В ліс зелений завітала,
Гостювала в теплій хатці,
Гріла боки на лежанці.
Я так гарно відпочила
Й стільки друзів тут зустріла!
Зайчика й руденьку Лиску,
Жабенятко й сіру Мишку.
(Казкарка збирає всіх звірят. Вклоняються).

Бібліотекар:
Як не прикро, але наше веселе свято наближається до кінця, проте перш ніж завершити його, надаю слово Королеві книг.
Королева книг:
Молодці ! ви дуже розумні, кмітливі і добрі діти. Ви мені сподобались. І тому я надаю вам право користуватися книгами з мого книжкового королівства. Але, як кожен громадянин цієї країни, ви повинні дати обіцянку.
Урочиста обіцянка!
Ми учні 1-х класів, вступаючи в ряди читачів шкільної бібліотеки, урочисто обіцяєм.
Поважати книгу, виконувати всі правила користування книгою! Не рвати, не бруднити, не малювати її.
Діти (разом): Обіцяєм!
Якщо якійсь книжці потрібна допомога – зробимо все, щоб книга не "хворіла."
Діти (разом): Обіцяєм!
Ніколи не проходити спокійно повз тих, хто "ображає" книгу.
Діти (разом): Обіцяєм! Обіцяєм! Обіцяєм!
Бібліотекар:
Любі першокласники! Ми дуже раді, що наша шкільна бібліотека поповнилась новими читачами. З сьогоднішнього дня, ви стали постійними користувачами бібліотеки. Вона завжди відкрита для Вас. Ви, дорогі діти, піднялися ще на одну сходинку на шляху до знань. Нехай цей шлях буде для вас радісним і цікавим. У добру щасливу путь у Королівство Книг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок-екскурсія для учнів 1 класу

Мета: дати учням поняття: бібліотекар, читач; познайомити з правилами користування бібліотекою, різноманітністю книг у бібліотеці; залучити учнів до читання книг; виховувати любов до книги і бережливого ставлення до неї.

Обладнання: В бібліотеці організовані виставки книжок для першокласників. Бібліотека підготовлена до зустрічі нових гостей – читачів.

Хід уроку: 

1.   До учнів звертається бібліотекар:

  Сьогодні, діти, ви прийшли в кімнату, на дверях якої написано "Бібліотека”. Бібліотеку часто називають будинком, в якому живуть книги. Дійсно, тут у нас багато книг, кожна стоїть на полиці і чекає, коли її візьмуть і прочитають. У багатьох з вас вдома є свої книги, які ви вже прочитали. Давайте згадаємо, які книги ви вже знаєте. (Діти називають книги).

   Так, це дуже цікаві книги, вони є у нашій шкільній бібліотеці. (Бібліотекар показує декілька книг і розповідає про них дітям).

    У бібліотеці книги видають читати додому. До них приходять діти, такі, як і ви, кличуть до себе в гості. Не надовго – на тиждень чи два. Книжечки радіють. Вони люблять мандрувати з школярами, знайомитися з новими читачами. Деяким книжкам сподобалось у гостях. Їх бережно обгортали, між сторінками клали яскраву закладку, щоб швидше знайти останню прочитану сторінку. Відпочивали вони на чистих столиках і в шафах. Ось які вони, подивіться! (Демонструє чистенькі книжечки).

     Але кільком книжечкам жилося погано. "Мене ногою під диван запхнули” (говорить одна книжка). "Мені сторінки пом’яли” – друга книжка. "Мене брали брудними руками і тепер я така негарна” – каже третя книжка. (Ці слова говорять діти, що тримають в руках порвані, пошарпані книжечки). Отож, щоб подібне не трапилось з вами і вашими книжечками, потрібно завжди бути з книгами охайними.

    Запам’ятайте такі правила (говорять старші діти):

  • беріть книжку лише чистими руками;
  • не перегинайте книжку – від цього випадають її сторінки;
  • не кладіть у книгу олівці та інші предмети, щоб не рвалися обкладинки;
  • не загинайте сторінки, а користуйтесь закладками;
  • не читайте під час їди;
  • щоб книжка була чистою і довго вам служила, обгорніть її.

1.     А зараз проведемо екскурсію по бібліотеці.

В нашому книжковому сховищі є багато різних та цікавих книжок. Всі вони розставлені на стелажах за темами. Ось книжечки, які рекомендовані для читання саме вам – першокласникам. (Далі учні проходять по читальному залу).

  3. Бібліотекар наголошує на призначенні читального залу, розповідає про правила користування бібліотекою, правила поводження в бібліотеці та режим роботи. Ось у нас висить плакат, на якому написані правила користування нашою бібліотекою. Постарайтесь їх запам’ятати. (Бібліотекар читає правила, діти за ним повторюють).

4.           Читання казок учнями 7-8 класів. (Діти розміщуються в читальному залі і слухають читання казок, оповідань, віршів).

А тепер давайте пограємо в гру "А – ну  відгадай”. Слухайте уважно!.. (Проведення вікторини по українським народним казкам).

Більшість із вас правильно відповідали на запитання. Коли ви станете читачами бібліотеки, будете читати багато книг, то обов’язково запам’ятовуйте їх назви та авторів. Ми часто будемо грати в літературні ігри.

Зараз я вам покажу ілюстрації до кращих дитячих книг, а ви спробуйте згадати, з якого це твору...

5.     Підсумок екскурсії. (На згадку про перше відвідування бібліотеки бібліотечний актив дарує першокласникам закладки).

 - Бібліотека чекає з радістю вас. До нових зустрічей!

Домашнє завдання: Виготовити самостійно закладки до своїх підручників.





Обновлен 09 июн 2016. Создан 09 сен 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Яндекс.Метрика